Локалізується дане про запалення або в цервікальному каналі, або в самій матці (найчастіше, у вагінальному відділі). Діагностують цервіцит на основі кількісного визначення патогенних антигенів, які заносять найчастіше ззовні (під час статевого контакту, наприклад).
Компетентний фахівець знає, що таке цервіцит і як його ефективно лікувати. У будь-якому випадку, призначенням терапії, завжди передує огляд та консультація у гінеколога.
Цервіцит симптоми передбачає різноманітні, все залежать від його стадії. В цілому ж симптоматика зазвичай проявляється у вигляді:
Іноді жінки відзначають ознаки у вигляді міжменструальних вагінальних кровотеч і патологічного болю.
Легка форма такого захворювання, як цервіцит, протікає майже без симптомів, що і ускладнює ранню діагностику, важливу для якісного лікування після.
Цервіцит причини передбачає абсолютно різні. Серед них і генетичні аномалії, і збій в імунній системі, і ЗПСШ. Однак виділяють ряд факторів, що підвищують ризик розвитку запалення шийки матки. Це фактори на кшталт:
Хронічний цервіцит часто викликаний ураженням слизових цервікального каналу різноманітними бактеріями і вірусами. Виходячи з причини виникнення хронічного запалення такого роду і відповідно стану слизової, а також наявності супутніх патологій репродуктивної системи, симптоматика проявляється по-різному: іноді у вигляді підвищеної секреції цервікального слизу, а також відчутного тягнучого болю в нижній частині живота, а іноді виділеннями зовсім не рясними і нехарактерними.
Хронічний цервіцит може провокувати виснаження або ж потовщення слизового і інших верств шийки матки, а також посприяти поширенню інфекційних захворювань.
Цервіцит лікування передбачає у вигляді противірусних, знеболюючих, антибактеріальних та інших препаратів такого плану. Також рекомендовано місцеве лікування з метою нейтралізації запального процесу.
Якщо спостерігається вже хронічний цервіцит, лікування відбувається також за рахунок консервативних методів. Поряд з тим важливо також при хронічному захворюванні відновити природну мікрофлору піхви.
З огляду на те, що майже завжди причина цервіциту криється в зараження статевим шляхом або ж грубому порушенні правил особистої гігієни, найправильнішим засобом профілактики такого захворювання вважається метод запобігання від інфікування. Здійснюється це за рахунок бар'єрних контрацептивів. Крім того, з профілактичною метою необхідно планово проходити огляди у гінеколога, а також здавати всі необхідні стандартні мазки і цитологію.