Анорексія у підлітків: як лікувати

Що таке анорексія і чим вона небезпечна

Анорексія – розлад харчової поведінки, психічне захворювання, основний симптом якого – повна відмова від їжі або жорстке обмеження себе в їжі. У важкій формі анорексія призводить до виснаження організму, появи хронічних розладів інших систем, іноді до смерті. Переважна більшість пацієнтів, які страждають на анорексію, – дівчатка-підлітки, дівчата, молоді жінки.

Небезпека анорексії в тому, що це захворювання розвивається місяцями, і на перших стадіях, коли в організмі ще не відбулося критичних змін, його дуже складно розпізнати. Правильне харчування, контроль калорійності, здоровиий спосіб життя є соціально заохочуваними захопленнями. Як правило, до того моменту, поки сама пацієнтка або її близькі усвідомлюють проблему, організм вже знаходиться в одній з стадій виснаження.

Що відбувається з хворим на анорексію:

• втрата ваги;
• слабкість, швидка стомлюваність;
• порушення сну;
• непритомність, запаморочення;
• сухість шкіри;
• сухість і випадання волосся;
• посиніння нігтів, ламкість, поява білих крапок;
• запори, біль в животі;
• непереносимість холоду, постійний озноб;
• проблеми з зубами через регулярне блювання;
• у дівчат – припинення менструацій.

Крім цього, в організмі відбуваються системні збої на всіх рівнях. Так, через зменшення відсотка жирової тканини у дівчат знижується рівень естрогену, жіночого статевого гормону. Через це нерідко починається підвищене оволосіння за чоловічим типом: з'являється волосся на обличчі, на грудях. Через регулярне штучне блювання починаються запальні захворювання стравоходу, який пошкоджується шлунковим соком. Той же шлунковий сік руйнує емаль зубів, розвивається карієс, і зуби стають джерелом інфекції. Через порушення водно-сольового балансу страждає видільна система, починаються проблеми з нирками. Через перераховані та інші розлади життєво важливих систем смертність серед хворих на анорексію досягає 20%. 10-15% хворих залишається невиліковно хворими навіть після лікування від анорексії.

Причини анорексії у підлітків

Дівчата у віці 10-20 років хворіють на анорексію найчастіше. Оскільки причини анорексії в першу чергу полягають в області психології, то і схильність до цього захворювання можна визначити за певними психологічними ознаками. Останнім часом серед анорексиків все більше юнаків, і причини, що викликають розвиток захворювання, у них ті ж самі.

До групи ризику анорексії входять:

• підлітки з «синдромом відмінника», які прагнуть бути кращими у всьому;
• діти надмірно вимогливих батьків;
• діти, батьки яких (частіше матері) незадоволені їх зовнішністю;
• невпевнені в собі підлітки, які шукають визнання;
• підлітки з низькою самооцінкою;
• підлітки в стані кризи через інші причини – неуспішності в школі, буллінг, проблем в сім'ї, особистих криз.

Спостерігається пряма кореляція між нестабільним гормональним фоном у підлітків і схильності до розладів харчової поведінки, включаючи анорексію. Це дозволяє припускати важливу роль гормонів у розвитку цього неврозу. У деяких випадках на анорексію хворіють на фоні гормонального збою, онкозахворювання або інших критичних проблем. Але навіть в цьому випадку першопричина хвороби спочатку надає на пацієнта психологічний вплив.

Перші тривожні симптоми анорексії

Які симптоми можуть наштовхнути батьків на думку про те, що дитина хвора на анорексію:

• підліток пропускає прийоми їжі, пояснюючи це відсутністю апетиту;
• постійно підраховує калорії, відмовляється від їжі, якщо незадоволений результатами підрахунку;
• намагається вживати в їжу тільки низькокалорійні продукти;
• прагне віддати свою порцію їжі іншим або розділити з кимось їжу;
• бреше щодо кількості з'їденого;
• вміє викликати блювоту, якщо вважає, що багато з'їв;
• відмовляється їсти в громадських місцях – кафе, ресторанах;
• уникає зважувань при батьках, не говорить про свою вагу;
• носить мішкуватий, багатошаровий одяг;
• у дівчат перестають рости груди, пропадає менструація;
• відчуває млявість, дратівливість, пригнічений настрій;
• не проявляє інтересу до сексу і сексуальних відносин;
• часто цікавиться лікарськими препаратами для схуднення.

Як лікувати анорексію у підлітків

Лікування анорексії – складний процес, який ділиться на кілька окремих терапій. Як правило, при лікуванні анорексії необхідна консультація психіатра, і якщо буде необхідно – він призначить медикаментозне лікування. Спочатку необхідно переконатися, що життю пацієнта нічого не загрожує, і по можливості, стабілізувати стан, наприклад, відновити водно-сольовий баланс організму. Це відбувається в умовах клініки. На щастя, багато пацієнтів починають лікування на тій стадії, коли анорексія ще не привела до відмови життєво важливих систем організму.

При лікування анорексії потрібно вирішити два завдання: відновити нормальний режим харчування і усунути саме нервовий розлад. Пацієнта слід годувати легкою їжею невеликими порціями. Щоб не викликати відторгнення і рецидиву, потрібна консультація дієтолога. Нерідко після місяців анорексії організм пацієнта вже просто не здатний нормально перетравлювати певні види продуктів, і безконтрольний процес вигодовування хворого може привести до погіршення стану.

Паралельно слід усувати ті психологічні причини, які викликали анорексію. Для цього поєднують консультації психолога з прийомом седативних засобів, призначати які може тільки фахівець. Іноді лікування проводять амбулаторно, в спеціальних відділеннях психоневрологічних клінік. Припустимим буде  лікування в домашніх умовах – якщо батьки не є однією з причин, які спровокували розвиток неврозу у дитини. Але навіть при домашньому лікуванні необхідно спостереження у психолога і регулярні консультації, які допоможуть пацієнтові повернутися до нормального способу життя.